Чугайстер

Чугайстер
Чугайстердобродушный и веселый лесовик, известный только в украинских Карпатах
Чугайстердобродушный и веселый лесовик, известный только в украинских Карпатах
Чугайстердобродушный и веселый лесовик, известный только в украинских Карпатах
Чугайстердобродушный и веселый лесовик, известный только в украинских Карпатах
Чугайстервеселий, життєрадісний, оброслий чорною або білою шерстю лісовик, відомий тільки в українських Карпатах
Дедвариант названия Чугайстера в Бойковщиневариант названия Чугайстера в Бойковщиневариант названия Чугайстера в Бойковщиневариант названия Чугайстера в Бойковщиневариант названия Чугайстера в Бойковщине
Лісовой Чоловік (Лесной Человек)вариант названия Чугайстеравариант названия Чугайстеравариант названия Чугайстеравариант названия Чугайстеравариант названия Чугайстера
Ночниквариант названия Чугайстера в Закарпатьевариант названия Чугайстера в Закарпатьевариант названия Чугайстера в Закарпатьевариант названия Чугайстера в Закарпатьевариант названия Чугайстера в Закарпатье
Чугайстрвариант названия Чугайстеравариант названия Чугайстеравариант названия Чугайстеравариант названия Чугайстеравариант названия Чугайстера
Чугайстринвариант названия Чугайстеравариант названия Чугайстеравариант названия Чугайстеравариант названия Чугайстеравариант названия Чугайстера
Чугайстырьвариант названия Чугайстера в книгах Юрия Никитина вариант названия Чугайстера в книгах Юрия Никитина вариант названия Чугайстера в книгах Юрия Никитина вариант названия Чугайстера в книгах Юрия Никитина вариант названия Чугайстера в книгах Юрия Никитина

Чуга́йстер — персонаж украинской мифологии. Весёлый, жизнерадостный, обросший чёрной или белой шерстью лесной человек с голубыми глазами. Он танцует, поёт, охотится за мавками, которые заманивают молодых лесорубов и пастухов в чащу и губят их. Образ Чугайстра (Чугайстрина, Лесного ЧеловекаЛісового Чоловіка»(укр.))) знают только в Украинских Карпатах — он неизвестен прочим славянам. В Бойковщине его называют просто Дедом, а в Закарпатье — Ночником. Происхождение названия Чугайстер доподлинно не известно. Современные исследователи связывают это слово с «чугой», «чуганей» (верхней одеждой, которую ткут так, что она имеет вид большой овечьей шкуры с длинной шерстью), с «гайстром-журавлём», или даже со сторожевыми казацкими башнями, которые называли чугами и естественными проточинами в камне — «чугилом».

Про Чугайстра говорят, что он внешне выглядит как мужчина, но высокий, как сосна. Он ходит по лесу в белой одежде или вовсе без одежды, и его не может убить ни человек, ни зверь, потому что таким он на свет уродился. Ему только и нужно, что спрятаться в лесу и поджидать навок. А когда он их увидит, то сразу же схватит и разорвет надвое и съест. Гуцулы утверждают, что Чугайстер — это мужчина, которого заколдовал его сосед.

Встетив в лесу живую душу, Чугайстер не причиняет ей зла, а вежливо приглашает потанцевать. Множество черт Чугайстера объединяют его с ветром. Он и сам может появляться в образе ветра, или вихря. Как ветер, Чугайстер может залезать в дымоход и петь. Танцует он как вихрь и танец этот губителен для обычного человека, он так быстр, что обувь не выдерживает. Напротив, хорошего танцора Чугайстер может и наградить. Во время танца Чугайстер шепеляво припевает: «Людже люджем іграють-співають, а ми собі такой так, такой так!» (Записано С.Пушиком). Именно эта шепелявость и заставляет думать, что Чугайстер принадлежит к потусторонним существам. Чрезвычайно древние, не всегда обладающие зубами, они могут не выговаривать как следует всех звуков. С другой стороны — пристрастность Чугайстера к людям, его качество охранника (уничтожение навок) свидетельствует, что он может быть предком, который оберегает лесорубов. В жертву Чугайстеру приносят кулеш и бануш, зная про его беззубость. Часто говорят, что Чугайстер «на одной ноге». Он, как Баба-Яга, может оторвать свою ногу — и рубить ей дрова. В лесу Чугайстера не следует свистеть и кричать, чтобы не призвать Лесного Человека. Всё это — признаки представителей «нижнего мира»: одноногость, а также призывание свистом — их признаки.

Против Чугайстера, как и против прочих потусторонних «пришельцев», использовали топор — как оберег. Имея его, этого мифического великана можно удержать двумя мизинцами и узнать от него будущее:

«Чугайстер зайшов до полонинської колиби, поправляв ватру. Вівчар каже: „А що ти тут робиш?“ — „Хочу зігрітися“. А вівчар схопив сокиру та й перед ним поклав вістрям угору. „Сідай“, — сказав. Той сів. Став Чугайстрин проситися, аби його відпустили. „Не пущу!“ — зловив його двома мізинчиками вівчар і тримав. „Пустіть, то скажу, що завтра тут буде“. І Чугайстрин попередив, аби не спали пастухи завтра, бо прийдуть на полонину вовки й ведмеді та й усю худобу понесуть. І дійсно, другого дня прийшли вовки та ведмеді — всі по парі, та вівчарі їх відігнали від отари».

Записано А.Онищуком.

Чугайстер со своим исполинским ростом может закручиваться в огромное колесо вокруг костра и греться. Этим он похож на змея, потусторонняя природа которого несомненна. С.Пушик считает, что Чугайстер — прообраз бога Велеса, который объединяет Лесного Человека с медведем (из-за его шерсти) и гайстером-журавлём.

Когда лесорубы готовили еду, они обязательно оставляли немного Чугайстеру на возвышении. Когда вечером они возвращались и еды на месте на находили, они радовались, потому что можно было спокойно спать: приходил Чугайстер, значит в этом месте мавок уже не было. Защитник пастухов и лесорубов, Чугайстер мог предупредить про нападение медведя. Верили, что Лесному Человеку подвластны все звери. Он был и пастухом зверей, который пас «лесной скот» в «мужские дни недели» — понедельник, вторник и четверг. Считалось, что именно в эти дни можно охотиться, потому что пастух, в отличие от пастушки — Лесной Девы, — позволял ловить дичь. Пас Чугайстер на пастбище и коз беднякам — вместе со своими. Власть над животными у Лесного Человека была такой, что они выполняли для него даже самые мелкие поручения: за водой Чугайстер посылал лиса или волка.

Чугайстер беспокоился о воде. Ночью он приходил в дом и проверял, есть ли она в запасе. Если её не было, — чтобы наказать хозяина ґазду(укр.), забирал с собой ребёнка. Такие действия Чугайстера указывают на его родственность с лешим, кравшим младенцев, за которыми плохо следили, чтобы воспитать из них таких же, как он сам.

Говорят, что Чугайстер учил мастеров, которым не удавалась их работа. «Чугайстер всякий дар людям дал», — говорили гуцулы. Чугайстера также знали как защитника бедных. В одной из легенд он встречает бедного слугу, обиженного хозяином (паном), и предлагает ему свою помощь, а позже наказывает пана: «І напустив Чугайстрин на пана ведмедя, що той постоли в потоці лишив, сердак на суці завис…» (записано С.Пушиком). В другой истории Чугайстер — настоящий добродетель: он не только спасает парня от поветрули, но и выводит его из лесной чащи:

«Пішов хлопець по гриби і єго ніч застала. Ну і він рішив розложити ватру і до ранку переночувати. Тут дето коло дванадцятої години появився вітер, і перед його очима прокотився клубок. Подивився назад і побачив іззаду себе діда. Діл спитав у нього щось незрозуміле і побіг дальше за тим клубком. Через кілька хвилин вертається дід. Хлопець замітив, що то була повітруля у діда в руках. І дід її надів на рожен, над ватрою спік, з'їв і попросив тютюну. Хлопець єму дав закурити. Дід єго почав розпитувати, що і як він попав у той ліс. Говорить: "Тобі ще пощастило, що я тебе побачим, а то б ти до ранку не дожив. Була б тебе повітруля заманила в ліси. А тепер збирайся, я тебе виведу на дорогу". Ну він за тим дідом пішов і очутився недалеко від своєї хати».

Записано С.Пушиком.

Таким добродетельством Чугайстер напоминает домового, оберегающего жителей села, — настоящего духа-покровителя (108: с.162-164).

Чугайстер — це веселий, життєрадісний, оброслий чорною або білою шерстю лісовик із блакитними очима. Він танцює, співає, полює на нявок, які заманюють молодих лісорубів та пастухів у нетрі й гублять їх.

Образ Чугайстра (Чугайстрина, Лісового Чоловіка), як стверджує один iз найвизначнiших фольклористiв В.Гнатюк, не відомий іншим слов'янам. Його знають тільки в українських Карпатах. На Бойківщині його називають просто Дідом, а на Закарпатті — Ночником. Походження назви "Чугайстер" достеменно не зрозуміле. Сучасні дослідники пов'язують це слово з чугою, чуганею (верхнім одягом, який тчуть так, що він має вигляд великої овечої шкури з довгою вовною), з гайстром-лелекою або навіть зі сторожовими козацькими вежами, що їх називали чугами та природним рівчаком у камені — чугилом.

Чугайстер, кажуть, зовні як чоловік, але такий високий, як смерека. Він ходить лісами в білому одязі або й зовсім без вбрання, і не може його ні людина вбити, ні звір роздерти, бо так йому пороблено. Він мусить десь заховатися в листі й чатувати на нявок. А коли яку вгледить, то вхопить, розірве надвоє і з'їсть. Гуцули твердять, що Чугайстер — це чоловік, заклятий його сусідом. Зустрівши в лісі живу душу, Чугайстер не чинить їй лиха, тільки чемно запрошує до танцю. Багато рис Чугайстра поєднують його з вітром. Він може й сам являтися в подобі вітру або вихору. Як вітер, Чугайстер може залазити в димар і співати. Танцює він, як вихор, — прудко. Танець Чугайстра згубний для звичайної людини, він такий швидкий, що взуття не витримує. Проте доброго танцюриста Чугайстер може ще й нагородити. Під час танцю Чугайстер шепеляво приспівує: "Людже люджем іграють-співають, а ми собі такой так, такой так!" (Запис С.Пушика). Саме оця шепелявість і змушує думати, що Чугайстер належить до потойбічних істот. Надзвичайно старі, не завжди із зубами, вони можуть не вимовляти всіх звуків. З іншого боку — прихильність Чугайстра до людей, його охоронна функція (нищення нявок) свідчить, що він може бути предком, який оберігає лісорубів і літувальників на полонині. В жертву Чугайстру приносять кулешу й бануш, знаючи про його беззубість. Часто твердять, що Чугайстер "на одній нозі". Він, як і Баба-Яга, може відірвати свою ногу — й рубати нею дрова. У лісі не слід свистіти й кричати, щоб не прикликати Лісового Чоловіка. Все це — ознаки представників "нижнього світу": одноногість або кульгавість, а також прикликання свистом — їхні ознаки. Проти Чугайстра, як і проти всіляких потойбічних "прибульців", використовували сокиру — як оберіг. Маючи її, цього міфічного велетня можна втримати двома мізинними пальцями й випитати про майбутнє:

"Чугайстер зайшов до полонинської колиби, поправляв ватру. Вівчар каже: "А що ти тут робиш?" — "Хочу зігрітися". А вівчар схопив сокиру та й перед ним поклав вістрям угору. "Сідай", — сказав. Той сів. Став Чугайстрин проситися, аби його відпустили. "Не пущу!" — зловив його двома мізинчиками вівчар і тримав. "Пустіть, то скажу, що завтра тут буде". І Чугайстрин попередив, аби не спали пастухи завтра, бо прийдуть на полонину вовки й ведмеді та й усю худобу понесуть. І дійсно, другого дня прийшли вовки та ведмеді — всі по парі, та вівчарі їх відігнали від отари"

Запис А.Онищука.

Чугайстер має могутній зріст, а тому може скрутитись у велетенське колесо довкола ватри і грітися. Цим він подібний до змія, потойбічна природа якого безперечна. С.Пушик вважає, що Чугайстер — праобраз бога Волоса, який поєднує Лісового Чоловіка з ведмедем (через його волохатість) та гайстром-лелекою.

Як лісоруби варили їжу, то обов'язково залишали трохи й Чугайстрові на сволоці. Вірили, що Чугайстер зуміє звідти здійняти, бо має могутню статуру. Коли ж увечері, повернувшись до колиби, їжі не заставали, то раділи, бо можна було спокійно спати: приходив Чугайстер, отже, в тому місці мавок уже не було. Захисник пастухів і лісорубів, Чугайстер міг попередити про напад ведмедя. Вірили, що Лісовому Чоловікові підвладні всі звірі. Був він і звіриним пастухом, що пас "лісову худобу" в чоловічі дні тижня: понеділок, вівторок і четвер. Вважали, шо саме в ці дні можна успішно полювати, бо пастух, на відміну від пастушки — Лісової Діви, — дозволяв мати здобич. Пас Чугайстер на полонині й кози біднякам — разом зі своїми. Влада над тваринами в Лісового Чоловіка була така велика, що вони виконували для нього найдрібніші справи: навіть по воду Чугайстер посилав лиса або вовка.

Особливо турбувався Чугайстер про воду. Вночі він приходив до хати й перевіряв, чи є вона в запасі. Коли ж не було, — щоб покарати ґазду, забирав із собою дитину. Такі дії Чугайстра вказують на його спорідненість із лісовиком, який викрадав недоглянутих немовлят, щоб виховати з них подібних до себе.

Кажуть, що Чугайстер навчав майстрів, коли якому робота не вдавалася. "Чугайстер усякий дар людям дав!", — твердили гуцули. Про Чугайстра також знали як про захисника бідних. В одній із легенд він зустрічає бідного слугу, ображеного паном, пропонує йому свою допомогу, а згодом провчає пана: "І напустив Чугайстрин на пана ведмедя, що той постоли в потоці лишив, сердак на суці завис..." (запис С.Пушика). В іншій оповідці Чугайстер — справжній добродійник: він не тільки рятує хлопця від повітрулі, а й виводить його із лісових нетрів: "Пішов хлопець по гриби і єго ніч застала. Ну і він рішив розложити ватру і до ранку переночувати. Тут дето коло дванадцятої години появився вітер, і перед його очима прокотився клубок. Подивився назад і побачив іззаду себе діда. Діл спитав у нього щось незрозуміле і побіг дальше за тим клубком Через кілька хвилин вертається дід. Хлопець замітив, що то була повітруля у діда в руках. І дід її надів на рожен, над ватрою спік, з'їв і попросив тютюну. Хлопець єму дав закурити. Дід єго почав розпитувати, що і як він попав у той ліс. Говорить: "Тобі ще пощастило, що я тебе побачим, а то б ти до ранку не дожив. Була б тебе повітруля заманила в ліси. А тепер збирайся, я тебе виведу на дорогу". Ну він за тим дідом пішов і очутився недалеко від своєї хати" (запис С.Пушика).

Таким добродійнйцтвом образ Чугайстра нагадує домовика, який оберігає мешканців оселі, — справжнього духа-покровителя (108: с.162-164).

Статус статьиСтатус артыкулаStatus artykułuСтатус статтіArticle status
Процессия (незаконченная статья в процессе написания)
Подготовка статьиПадрыхтоўка артыкулаPrzygotowanie artykułuПідготовка статтіArticle by
0
Адрес статьи в интернетеАдрас артыкулу ў інтэрнэцеAdres artykułu w internecieАдрес статті в інтернетіURL of article: //bestiary.us/chugajster
Культурно-географическая классификация существ: Культурна-геаграфічная класіфікацыя істот: Kulturalno-geograficzna klasyfikacja istot: Культурно-географічна класифікація істот: Cultural and geographical classification of creatures:
Псевдо-биологическая классификация существ: Псеўда-біялагічная класіфікацыя істот: Pseudo-biologiczna klasyfikacja istot: Псевдо-біологічна класифікація істот: Pseudo-biological classification of creatures:
Вымышленные / литературные миры: Выдуманыя / літаратурныя сусветы: Wymyślone / literackie światy: Вигадані / літературні світи: Fictional worlds:

Comments

korg Re: Чугайстер
korg's picture
Статус: оффлайн

http://wiki.swarog.ru/doku.php?do=export_xhtml&id=pagan:chugajster
Чугайстер в творчестве Марины и Сергея Дяченко

13 January, 2011 - 13:20
KOT Re: Чугайстер
KOT's picture
Статус: оффлайн

http://lib.ru/SU/UKRAINA/KOCUBINSKI/tinizabu.txt

13 January, 2011 - 13:20
korg Re: Чугайстер
korg's picture
Статус: оффлайн

Чугайстер есть у Валентинова в Ории и в Оке силы Первая трилогия. 1920–1921 годы
Учитель считал, что карпатские «чугайстры» – тоже потомки дэргов-дхаров, в чем сам Юрий весьма и весьма сомневался. ...Дхары потеряли право вернуться в Свободный Свет.

13 January, 2011 - 13:25
KOT Re: Чугайстер
KOT's picture
Статус: оффлайн

http://www.kommissia.ru/gallery/displayimage.php?album=1373&pos=0

18 January, 2011 - 02:26
KOT Re: Чугайстер
KOT's picture
Статус: оффлайн

http://www.ji-magazine.lviv.ua/gallery/petruk/petruk_gallery.htm

18 January, 2011 - 02:28
KOT Re: Чугайстер
KOT's picture
Статус: оффлайн

Чугайстер на википедии

6 октября, 2012 - 02:32
Адонис Re: Чугайстер
Статус: оффлайн

Найден мультфильм "Сказка про Чугайстра" (Киевнаучфильм, 1978) Ефрема Пружанского по одноимённой поэме Платона Воронько 1971 года.
https://youtu.be/zMWmjhGOoEw (начинается на 19:40)
Чугайстром, в которого верят дети, но сюжету оказывается реальный человек, командир партизан во время нацистской оккупации. Но в визуализации предания, рассказанного детям дома, Чугайстер действует как мифологический персонаж, побеждая пана Горбыну, в старину притеснявшего черемошцев в Карпатах.
Добавил пару соответствующих кадров на сайт.

1 November, 2023 - 19:08
KOT Re: Чугайстер
KOT's picture
Статус: оффлайн

Прикольно.
И удивительно, что до сих пор нигде не всплыло в лучшем качестве.

1 November, 2023 - 21:40

Отправить комментарий

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
CAPTCHA
Пожалуйста, введите слова, показанные на картинке ниже. Это необходимо для того, чтобы выяснить, являетесь ли Вы человеком или представляете из себя спам-бота. Спасибо.
2 + 3 =
Решите эту простую математическую задачу и введите результат. То есть для 1+3, введите 4.

Только зарегистрированные пользователи могут оставлять комментарии. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь. Only registered users can post a new comment. Please login or register. Only registered users can post a new comment. Please login or register.

Еще? Еще!

Леший — в славянской мифологии дух леса
Мавки — в украинском, гуцульском, полесском и польском фольклоре лесные девы, живущие в карпатских лесах, пещерах и на горных пастбищах, обычно описываемые как "отворенные", то есть дырявые сзади
Верлиока — в восточнославянских сказках чудовищное агрессивное лесное создание, которое убивает объединённая группа людей, животных и предметов
Телефонный черт — по гуцульским поверьям, чёрт, который сидит в телефоне или на телеграфном столбе и передаёт голос человека
Блуд — в восточно-славянском фольклоре лесной дух, который сбивает с дороги путников, заставляет их плутать по лесу, заводит в болото или чащу
Двоедушники — в западно-украинской и польской традиции люди, рожденные с двумя душами (или двумя сердцами): человеческой и демонической и поэтому обладающие демоническими свойствами
Русалки — в славянской мифологии духи водоемов, в которых превращаются умершие девушки, утопленницы, некрещёные дети
Акуй-Халава — в легендах индейского племени пареси белый лесной человек-людоед
Водяной — в славянской мифологии злой дух, воплощение стихий воды как отрицательного и опасного начала
Вий — воспетый Гоголем персонаж восточнославянского фольклора, чей смертоносный взгляд скрыт под огромными веками
Болотник — в славянской мифологии хозяин болота, затягивающий людей в трясину
Лесавки — в восточнославянском фольклоре, якобы мелкие лесные духи, дети лешего и кикиморы
Скарбник — в славянском фольклоре дух, верный хранитель богатств своего хозяина, а также заколдованных кладов
Боровик — по славянской мифологии один из лесных духов, хозяин боров и рощ
Злыдни — в славянском фольклоре мелкие пакостные создания
Кикимора болотная — в славянской мифологии злобный женский дух, живущий в болотах и топях
Домовой — у славян (а также в ряде других культур) дух-хранитель дома
Подменыш — ребенок нечистой силы (эльфов, русалок, леших, чертей и других), подброшенный вместо похищенного новорожденного
Одминок — по украинским народным поверьям, подмененный чертом или ведьмой ребенок
Чучуна — в мифах якутов дикое племя великанов